Торговий представник виїжджає о шостій ранку з Брно, о пів на одинадцяту він в Остраві, після зустрічі їде до Оломоуца, а ввечері повертається додому. За день він проводить за кермом сім годин. Зупинявся двічі: один раз заправитися, другий — випити кави. Обидві зупинки тривали менш як десять хвилин, бо він хотів повернутися додому до вечора.
Маршрутний лист заповнений правильно. Документи на відрядження теж. Автомобіль має чинний технічний огляд. І все ж компанія порушила обов’язок, установлений nařízení vlády, та не має про цю поїздку жодного запису такого виду, який витримав би перевірку.
Правила щодо часу керування більшість компаній пов’язує з вантажівками й тахографами. Проте поряд із режимом для професійних водіїв існує інший, значно простіший режим — саме для торгових представників, техніків і керівників, які їздять службовим автомобілем до клієнтів. Розглянемо, кого він стосується, скільки годин працівник справді може керувати, якою має бути тривалість перерви, чи оплачується вона, що компанія повинна обліковувати та які документи поліція може вимагати від водія на дорозі.
Два режими, два різні набори правил
Zákoník práce у § 100 перелічує працівників транспортної галузі, для яких уряд установлює особливий режим робочого часу та відпочинку. Це члени екіпажів вантажних автомобілів або автобусів, працівники з утримання автомобільних доріг, працівники залізничного транспорту та міського громадського транспорту, а також члени екіпажів повітряних суден і працівники, які забезпечують роботу аеропортів. Для них діє спеціальний режим із тахографом, безперервним відпочинком і міжнародними правилами.
Сервісний технік, торговий представник або керівник виробництва, які їдуть службовим автомобілем на зустріч, не належать до жодної з цих груп. Їхнє керування регулює nařízení vlády č. 168/2002 Sb., яким установлено порядок організації праці та робочі процедури, що їх роботодавець зобов’язаний забезпечити під час експлуатації транспортних засобів.
Ключове положення міститься в příloha č. 1 bod 3. Воно прямо стосується працівника, «který řídí dopravní prostředek a na kterého se nevztahuje zvláštní právní předpis» — тобто саме того, хто керує транспортним засобом у зв’язку з роботою, але не є професійним водієм. Bod 3 говорить лише про працівника й транспортний засіб, не розрізняючи ані категорію автомобіля, ані його власника.
Питання про те, чи повинен такий працівник проходити навчання і як часто, ми окремо розглянули у статті про навчання водіїв-службовців. Тут ідеться про інше: про саму поїздку та про те, який документальний слід має після неї залишитися.
4,5 години — і що саме входить у цей час
Nařízení vlády зобов’язує роботодавця забезпечити, щоб працівник не перевищував максимальний час керування, який становить 4,5 години. Вирішальним є наступне речення: до часу керування зараховується також переривання керування на строк менш як 15 хвилин.
Саме через це більшість службових поїздок непомітно виходить за встановлену межу. Восьмихвилинна заправка не перериває час керування. Десятихвилинна кава — теж. Так само як і телефонна розмова на стоянці, під час якої водій не залишає автомобіль. Отже, якщо хтось їде сім годин «із перервами», але жодна з них не тривала щонайменше чверть години, з погляду нормативного акта він керував сім годин безперервно.
Не пізніше ніж після завершення максимального часу керування водій повинен зробити безпекову перерву тривалістю щонайменше 30 хвилин — якщо після керування не настає безперервний відпочинок між двома змінами або щотижневий безперервний відпочинок. Перерву можна поділити на дві частини тривалістю щонайменше 15 хвилин кожна, включені в період керування. Отже, двічі по п’ятнадцять хвилин вимозі відповідають, а тричі по десять — ні.
Що не можна робити під час перерви
Перерва, під час якої водій відповідає на електронні листи або домовляється про наступну зустріч, не є безпековою перервою. Nařízení vlády прямо встановлює, що протягом неї працівник не має права виконувати жодних дій, пов’язаних із його трудовими обов’язками, за винятком нагляду за транспортним засобом і його вантажем.
Із цього самого положення випливають два практичні моменти. Безпекову перерву можна поєднати з перервою для приймання їжі та відпочинку — отже, тридцятихвилинна обідня перерва може одночасно виконувати обидві функції. Водночас перерви не надаються на початку або наприкінці робочого часу, тому пізніший виїзд чи дострокове завершення зміни не можна зарахувати як «перерву».
Оплачувана чи неоплачувана? Різниця в одному параграфі
На це запитання бухгалтерія часто відповідає неправильно, оскільки обидві перерви на практиці зливаються в одні пів години на автозаправній станції.
Відповідно до § 88 odst. 1 zákoníku práce роботодавець зобов’язаний надати працівникові перерву для приймання їжі та відпочинку не пізніше ніж після 6 годин безперервної роботи, тривалістю щонайменше 30 хвилин. Проте odstavec 4 того самого параграфа встановлює, що надані перерви для приймання їжі та відпочинку до робочого часу не зараховуються.
Безпекова перерва — інший правовий інститут. Відповідно до § 89 odst. 1 zákoníku práce перерва, на яку працівник має право під час виконання роботи згідно зі спеціальними нормативними актами, зараховується до робочого часу. Odstavec 2 регулює і випадок збігу: якщо безпекова перерва припадає на перерву для приймання їжі та відпочинку, ця перерва також зараховується до робочого часу.
На практиці це означає, що пів години, які водій після 4,5 години керування проводить не за кермом, є частиною робочого часу. Якщо ця перерва збігається з обідом, час обіду також вважається робочим. Компанії, які автоматично віднімають ці пів години як неоплачувану перерву, неправомірно скорочують облікований робочий час працівника.
Облік, якого майже ніхто не веде
Третій обов’язок із bod 3 найчастіше стає вирішальним під час перевірки. Роботодавець зобов’язаний забезпечити, щоб працівник щодня вів у паперовій формі або за допомогою технічного пристрою облік часу керування транспортним засобом і використання безпекових перерв.
Це не облік робочого часу за § 96 zákoníku práce — той фіксує початок і кінець зміни, понаднормову та нічну роботу, а також чергування. І це не маршрутний лист, який компанії ведуть для податкових цілей: у ньому фіксують маршрут, кілометраж і мету поїздки, але немає відомостей про те, коли й на який час водій зупинявся. Отже, навіть обидва документи разом не утворюють обов’язкового запису.
Придатний обліковий запис зазвичай дуже простий. Один рядок на день має містити дату, транспортний засіб, час початку й завершення керування, а для кожної перерви — час її початку та закінчення. Nařízení vlády допускає паперову форму й технічний пристрій, тому телематика або корпоративний застосунок також підходять, якщо з них справді можна роздрукувати дані про час керування та використання перерв, а не лише знайти місцезнаходження автомобіля. Найдешевший варіант — таблиця в документах на відрядження, до якої водій вписує два часові проміжки. Найдорожчий — не мати нічого.
Що водій повинен мати при собі на дорозі
Навколо документа про навчання водія-службовця поширена думка, що водій повинен возити його із собою і що його перевіряє поліція. Zákon o provozu na pozemních komunikacích у § 6 odst. 7 перелічує документи, які водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі під час керування: чинне посвідчення водія (ця вимога не поширюється на осіб, які мають право керування, надане Českou republikou, або посвідчення водія České republiky), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (вимога не діє, якщо транспортний засіб зареєстровано в českém registru silničních vozidel), průkaz profesní způsobilosti řidiče, якщо на водія поширюється § 3 odst. 4, а для транспортних засобів категорій M2, M3, N2, N3, O3 або O4 чи транспортного засобу категорії T з конструктивною швидкістю понад 40 км/год — документ про останню технічну дорожню перевірку, якщо вона проводилася на території іншої держави-члена, і документ про останній регулярний технічний огляд, якщо транспортний засіб зареєстрований в іншій державі-члені.
Документа про навчання в цьому переліку немає. Відповідно до § 6 odst. 8 водій зобов’язаний пред’явити для перевірки документи, зазначені в odstavci 7, — і нічого іншого. Отже, документ про навчання потрібен не водієві на дорозі, а роботодавцеві: під час перевірки inspektorát práce, врегулювання страхового випадку та розслідування виробничої травми. Травма, отримана внаслідок аварії під час службової поїздки, відповідно до § 271k odst. 1 zákoníku práce є виробничою травмою, якщо вона сталася під час виконання трудових завдань або у прямому зв’язку з ними. Натомість травма дорогою на роботу або з роботи відповідно до odstavce 3 виробничою не є. Перші дії після травми описано у статті про виробничу травму та журнал травм.
Інструкція, яку нормативний акт вважає само собою зрозумілою
У § 3 nařízení vlády зазначено, що роботодавець організовує працю працівників відповідно до цього нормативного акта, спеціальних правових норм, інструкцій виробника з експлуатації та використання транспортних засобів, а також відповідно до místní provozní bezpečnostní předpis, виданого роботодавцем, який установлює робочі й технологічні процедури для безпечної експлуатації транспорту.
У звичайній компанії цей документ зазвичай називають інструкцією з експлуатації службових транспортних засобів. Щоб він виконував своє призначення, у ньому мають бути відповіді щонайменше на такі запитання:
- хто може користуватися службовим транспортним засобом і який документ про навчання для цього потрібен,
- як плануються маршрути з урахуванням обмеження в 4,5 години та коли поїздку потрібно розділити на два дні,
- де і як ведеться щоденний облік часу керування та перерв і хто його приймає,
- що має робити водій у разі несправності на автомобільній дорозі — nařízení vlády у příloha č. 1 bod 2 písm. e) прямо вимагає використовувати сигнальний жилет підвищеної видимості під час усунення несправностей, які виникли в дорозі та потребують виходу на проїзну частину,
- хто контролює технічний стан транспортного засобу та як повідомляють про несправності.
Без цього документа компанія не має чим підтвердити, що організувала роботу відповідно до вимог nařízení vlády. Мінімальний обсяг документації для невеликої компанії ми описали у статті про документацію з охорони праці для малого підприємства.
Які можуть бути наслідки
Порушення обов’язків за цим nařízení vlády — не дрібниця. Zákon o inspekci práce у § 30 odst. 1 písm. s) відносить до правопорушень у сфері безпеки праці, зокрема, порушення роботодавцем обов’язків щодо організації праці та робочих процедур, установлених nařízení vlády, яким визначено порядок організації праці та робочі процедури, що їх роботодавець зобов’язаний забезпечити під час експлуатації транспортних засобів. Відповідно до § 30 odst. 2 písm. c) того самого закону за таке правопорушення може бути накладено штраф у розмірі до 1 000 000 Kč.
Водночас максимальний штраф зазвичай не є першим наслідком, із яким стикається компанія. Якщо трапиться аварія, відсутність обліку й інструкції переведе весь спір у площину питання, чи організував роботодавець поїздку взагалі. Відповісти на це заднім числом дуже складно. Що перевіряє контрольний орган і в якій послідовності запитує документи, ми розглянули у статті про перевірку inspektorát práce.
Як усе налаштувати, щоб це нікому не заважало
Компанії, у яких ця система працює, зазвичай зробили три речі. По-перше, підготували інструкцію та разом із навчанням ознайомили з нею під підпис усіх працівників, які здійснюють службові поїздки. По-друге, додали до документів на відрядження два рядки для зазначення часу перерв, щоб облік формувався там, де й так оформлюються документи. По-третє, перестали планувати маршрути, які вкладаються в установлений ліміт лише за умови, що дорогою нічого не станеться.
Останній пункт заощаджує найбільше суперечок. Маршрут Брно–Острава–Оломоуц–Брно просто неможливо подолати в межах одного 4,5-годинного періоду керування. Тридцятихвилинну перерву потрібно запланувати заздалегідь, а не відтворювати заднім числом.
Часті запитання
Скільки годин може керувати працівник, який не є професійним водієм?
Максимальний час керування становить 4,5 години. Це випливає з příloha č. 1 bod 3 písm. a) nařízení vlády č. 168/2002 Sb. Після завершення цього часу має бути безпекова перерва тривалістю щонайменше 30 хвилин, якщо після керування не настає безперервний відпочинок між двома змінами або щотижневий безперервний відпочинок.
Чи зараховується зупинка для заправлення до часу керування?
Так, якщо вона тривала менш як 15 хвилин. Nařízení vlády прямо встановлює, що переривання керування на строк менш як 15 хвилин також вважається часом керування.
Чи оплачується безпекова перерва?
Вона зараховується до робочого часу відповідно до § 89 odst. 1 zákoníku práce. Якщо вона припадає на перерву для приймання їжі та відпочинку, остання також зараховується до робочого часу (§ 89 odst. 2), хоча за інших обставин відповідно до § 88 odst. 4 вона до нього не входить.
Чи повинен водій мати при собі документ про навчання?
Zákon o provozu na pozemních komunikacích не включає його до переліку документів, які водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі під час керування відповідно до § 6 odst. 7. Документ про навчання потрібен роботодавцеві як доказ виконання обов’язку, а не водієві під час дорожньої перевірки.
Чи достатньо маршрутного листа для ведення обліку?
Самого маршрутного листа недостатньо. Він фіксує маршрут, кілометраж і мету поїздки, тоді як nařízení vlády вимагає щоденного обліку часу керування та використання безпекових перерв. Цю вимогу можна виконати, додавши до наявного формуляра час початку й завершення керування, а також час перерв.
Чи діють ці правила під час службової поїздки на власному автомобілі?
Bod 3 příloha č. 1 стосується працівника, який керує транспортним засобом і на якого не поширюється спеціальний правовий акт. Власник транспортного засобу значення не має — вирішальним є те, що працівник керує ним під час виконання трудових завдань. Тому для приватного автомобіля рекомендуємо встановити такий самий режим керування й перерв і закріпити його як в інструкції, так і в угоді про використання транспортного засобу.
На чому ґрунтується стаття
- Охорона праці для компаній – послуга SOHE.
- Навчання водіїв-службовців: коли воно обов’язкове і як часто його проводити – із чого випливає обов’язок проводити навчання та як установити його періодичність.
- Документація з охорони праці для малого підприємства – мінімальний комплект документів, до якого належить інструкція з експлуатації транспортних засобів.
- Виробнича травма в компанії: що зробити негайно – порядок дій після аварії під час відрядження.
- Перевірка inspektorát práce – що перевіряє інспектор і які документи хоче побачити.
- Nařízení vlády č. 168/2002 Sb. – порядок організації праці та робочих процедур під час експлуатації транспортних засобів; § 3 místní provozní bezpečnostní předpis, příloha č. 1 bod 2 písm. e) сигнальний жилет під час усунення несправностей, příloha č. 1 bod 3 максимальний час керування, безпекова перерва та щоденний облік.
- Zákon č. 262/2006 Sb. – zákoník práce; § 88 перерва для приймання їжі та відпочинку, § 89 зарахування безпекової перерви до робочого часу, § 96 облік робочого часу, § 100 коло працівників транспортної галузі з особливим режимом, § 103 odst. 2 a 3 навчання та перевірка знань, § 271k odst. 1 a 3 визначення виробничої травми та виключення поїздки на роботу й назад.
- Zákon č. 361/2000 Sb. – o provozu na pozemních komunikacích; § 6 odst. 7 документи, які водій повинен мати при собі під час керування, § 6 odst. 8 їх пред’явлення для перевірки.
- Zákon č. 251/2005 Sb. – o inspekci práce; § 30 odst. 1 písm. s) правопорушення у разі невиконання обов’язків щодо організації праці за NV 168/2002 Sb., § 30 odst. 2 písm. c) максимальний штраф у розмірі 1 000 000 Kč.
Текст має інформаційний характер і не замінює юридичного висновку. Конкретний режим керування, перерв та обліку потрібно встановлювати з урахуванням фактичної роботи, типу транспортних засобів, графіка робочого часу й оцінки ризиків.
У вас немає інструкції з експлуатації службових транспортних засобів, а кожен працівник веде облік часу керування по-своєму? У межах послуги «Охорона праці для компаній» ми підготуємо místní provozní bezpečnostní předpis, налаштуємо форму обліку так, щоб вона оформлювалася разом із документами на відрядження, і проведемо навчання водіїв. Напишіть на info@sohe.cz або надішліть запит без зобов’язань — достатньо вказати кількість транспортних засобів і працівників, які здійснюють службові поїздки.